Роль наукових полігонів у науково-дослідній роботі національного природного парку «Дністровський каньйон»

Наукова та науково-технічна технічна діяльність на територіях природно-заповідного фонду проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереженнями за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів. Для реалізації цієї мети створюють спеціальні наукові полігони.

До наукових полігонів на природно-заповідних територіях належать стаціонарні ділянки спостережень, постійні пробні площі, фенологічні маршрути, профілі та трансекти. Вони забезпечують вивчення природного розвитку екосистем та змін внаслідок антропогенного впливу.

Постійні пробні площі (ППП) призначені для стеження за станом різних компонентів типових, корінних природних комплексів, а також похідних угруповань (наприклад ділянки, на яких мають місце демутаційні процеси), динамічні процеси в яких проходять особливо виразно.

Існують певні вимоги до створення та функціонування постійних пробних площ. На кожну ППП складається окремий паспорт в якому вказуються різноманітні її характеристики (призначення, розташування, фізико-географічна характеристика, фактори негативного впливу, характеристика рослинного угруповання та інші відомості).

Постійні пробні площі повинні бути чітко фіксовані на місцевості системою маркувальних знаків і мати свою нумерацію. Кожна з них включається до мережі ділянок спостереження. Пересування, зміни нумераціїпостійних пробних площ неприпустимі і можуть проводитися лише у виняткових випадках. Чому такий важливий детальний опис пробної площі?

Первинний детальний опис постійної пробної площі фіксує стан природної ділянки на момент її створення. При наступних описах ділянки видно динаміку зміни структури рослинних, тваринних угруповань по відношенню до первинного опису. Дані, отримані з описів пробних площ, набувають особливої цінності у довгостроковій перспективі. У ретроспективі особливо видно зміни які відбулись на досліджуваній площі, а у поєднанні з детальними їх описами видної які зміни відбулись і як. Результатами таких спостережень є аналіз, узагальнення, висновки на основі яких складаються природоохоронні рекомендації, менеджмент-плани.

З часу створення національного природного парку «Дністровський каньйон» і по сьогодні організовано 42 наукових полігони, зокрема: 2 гідрологічні пости, 6 підземних гідрологічних постів, 2 метеорологічні пости, 17 ботанічних постійних пробних площ, 5 зоологічних постійних пробних площ (з них дві – ентомологічні), 1 комплексна постійна пробна площа, 4 пункти  фотоспостережень, 1 трансекта та 4 комплексні фенологічні маршрути.

Картосхема розташування наукових полігонів станом на 2021 рік

Закладання ботанічної постійної пробної площі в урочищі Теребіш

Чому не припустимими є пересування постійної пробної площі? Якщо змінити розташування постійної пробної площадки, то не коректними будуть дані спостереження і подальше прогнозування змін природних комплексів. Тому працівниками науково-дослідного відділу спільно з Борщівськимого ПНДВ було проведено поновлення маркування ботанічної пробної площі 2021-017 “Пилипче ковила” для надійного закріплення меж пробної площі.

Інспектор з природно-заповідного фонду першої категорії Юрійчин В. поновлює маркування ботанічної постійної пробної площі 2021-017 “Пилипче ковила”

Маркувальний стовпець ботанічної постійної пробної площі 2021-017 “Пилипче ковила”