Пристрасний захисник природи
На шпальтах районного часопису вже стає звичним словосполучення: національний природний парк "Дністровський каньйон", бо центральний офіс цієї установи розміщений саме у Заліщиках. Для нас – це висока честь і обов'язок збереження тієї природної краси, що тягнеться широкою смугою вздовж Дністра та його приток впродовж 250 км.
Як і кожна справа, ідея створення національного парку "Дністровський каньйон" має свою історію. Ще у 30 рр. минулого сторіччя на пропозицію вчених-природодослідників у Придністров'ї були створені окремі природоохоронні території. Проте систематична й цілеспрямована робота з вивчення, а головне - заповідання особливо цінних природних об'єктів була проведена у 70-90 роках пристрасним захисником природи Миколою Петровичем Чайковським.
Народився Микола Петрович 2.09.1922 р. на Вінничині. З 1949 по 1967 рік він був лісничим у різних куточках південного Тернопілля, у тому числі і у Дорогичівському лісництві. З 1967 р., коли було створено обласну інспекцію з охорони природи, і до виходу на заслужений відпочинок Чайковський М.П. працював в обласних природоохоронних структурах. Зачарованість природою рідного краю надихала його на натхненну працю. "Він прочитує письмена рідної землі не тільки по геологічних відслоненнях і карстових нашаруваннях, по суперунікальних залишках реліктових трав і по слідах первісних вогнищ. Тому в розповідь входять археологія, краєзнавство, література, мистецтво, соціальне прогнозування..." – так відгукувався про книги Чайковського М.П. Роман Лубківський.
М.П.Чайковський, 1985 рік, фото з архіву родини Чайковських
За ініціативи і при безпосередній участі Миколи Петровича кількість об'єктів природно-заповідного фонду області зростала: 130 - у 1970 році, 1975 р. – 262 одиниці, 1978 р. – 370 одиниць, 1996 р. – 518 одиниць, 1997 р. – 528 одиниць (загальною площею 117226,39 га), 2006 р. – 543 одиниці. Майже на всі об'єкти (понад 500) він особисто підготував проекти рішень облвиконкому.
Відоме на всю Україну ботанічне намисто із заказників державного значення поблизу м. Заліщики (Обіжево, Жижава, Криве, Касперівський ) -заслуга цієї людини. Пізніше Микола Петрович приклався до визнання заповідними державного значення урочища Глоди біля Колодрібки, урочища Заліщицька діброва біля Шутроминців та кількох десятків заповідних об'єктів місцевого значення. Природо-заповідний фонд нашого району станом на 2008 рік налічував 62 об'єкти. Більшість з них отримали свій охоронний статус саме завдяки наполегливій праці Чайковського М.П.
На початку 90-х років мені довелось особисто зустрітись з цією неординарною людиною. Микола Петрович живо відгукнувся на моє повідомлення про нові цікаві природні ділянки, що вартували заповідання і приїздив, щоб на місцевості уточнити межі майбутніх заказників "Харитонівський", "Каштелянка", "Бубнівка". У тій поїздці його супроводжував тоді ще молодий співробітник , а зараз відомий в області природоохоронець, продовжувач справ Миколи Петровича П'ятківський І. О.
Микола Петрович добре усвідомлював, що окремі, розрізнені об'єкти не можуть у повній мірі репрезентувати унікальну природу берегів Дністра. Вивчаючи світовий досвід природоохоронної роботи, він прийшов до висновку про необхідність створення національного парку як такої організаційної форми, що не відгороджує людину від природи, а встановлює цивілізовані стосунки між ними.
Ще з 70-их років минулого століття Микола Петрович з властивою йому енергією пропагував і обстоював на різних рівнях, в різних інстанціях необхідність створення у Придністров'ї національного природного парку, розробив детальний проект майбутнього парку.
Уже в 1972 р. в м. Заліщики відбулась перша міжобласна нарада з питання створення Дністровського державного парку в межах Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Хмельницької областей. Нарада схвалила ініціативу тернополян про організацію Дністровського державного природного парку і рекомендувала представникам перелічених областей підготувати відповідні документи для розгляду їх у відповідних облвиконкомах і в Держкомприроди УРСР.
14 листопада 1977 р. виконком Тернопільської обласної ради народних депутатів розглянув матеріали, підготовлені облінспекцією з охорони природи і прийняв рішення «Про створення Дністровського державного природного парку і поліпшення туризму в області».
Парк проіснував до 19 листопада 1984 р. Згідно з новою класифікацією парк був переведений у Придністровський державний ландшафтний заказник місцевого значення. Проте рекреаційний тиск на природне середовище Придністров'я став помітно збільшуватись, а тому рішеннями Тернопільської обласної ради у 1990 р. створений в межах області державний природний ландшафтний парк "Дністровський каньйон" площею 42084 га. Аналогічне рішення в 1990 р. прийнято Івано-Франківським облвиконкомом про організацію парку із протилежного – правого боку ріки Дністер. У 1998 році групою тернопільських науковців та природоохоронців розроблено попереднє обґрунтування створення національного парку "Дністровський каньйон" і знову піднято питання перед Кабінетом Міністрів. Мрія Миколи Петровича здійснилася у 2010 році, коли указом Президента України було прийнято рішення про створення національного природного парку "Дністровський каньйон" площею 10829 га. Сподіваюсь, що колектив цієї новоствореної установи стане гідним послідовником справ Чайковського М.П.
Уже рік як Микола Петрович відійшов за межу буття. Проте пам'ять про нього бережуть і віковічні дерева, і заповідні ділянки унікальної рослинності, і химерні скелі над берегами Дністра. Вдячними за збережену неповторність природи і можливість її споглядати мають бути тисячі туристів, що пливуть Дністром, йдуть пішки , а тепер уже і літають над каньйоном.
Вікирчак О.К. – начальник відділу науки НПП "Дністровський каньйон"
(використано матеріали Сліпченко С.М. – дочки Чайковського М.П. та П'ятківського І.О.)
