СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА – УКРАЇНКА, ОПЕРНА ДІВА СВІТОВОЇ ВЕЛИЧИНИ
Соломія Амвросіївна Крушельницька наша землячка, народилась 23 вересня 1872 року у сім’ї священника у селі Білявинці Бучацького району (тепер Чортківський) Тернопільської області. У 1878 році сім’я переїхала до села Біла поблизу Тернополя. Знання з основ музики одержала у Тернопільській класичній гімназії.
У 1891 році вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Після завершення навчання у консерваторії, восени 1893 року їде до Італії де вчиться співу, драматичній грі та міміці. ЇЇ голос сформувався у лірико-драматичне сопрано рівним від найнижчих до найвищих тонів. Починає виступати на сцені Львова і вкінці ХІХ століття на найкращих оперних сценах Європи – Іспанії, Італії, Франції, Варшави, Кракова, Єгипту, Аргентини, Чилі з операми «Чіо -Чіо -Сан» Дж.Пуччіні , «Кармен» Ж.Бізе, «Аїда» «Трубадур» Д.Верді та інших. В лютому 1904 року дала нове життя опері Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй». Незадовго до цього опера була освистана глядачами в міланському театрі «Ла Скала» за що одержала від всесвітньо відомого композитора портрет із його автографом-«Найчудовнішій та найчарівнішій Баттерфляй. (Джакомо Пуччіні Торре дель Лаго 1904 р)».
В квітні 1905 року Соломія Крушельницька виступила з великою концертною програмою до 44 роковин з дня смерті Тараса Шевченка в містечку Заліщики, де тепер розташований офіс НПП «Дністровський каньйон». Цей будинок належав спортивно-гімнастичному товариству «Сокола» та зберігся до наших днів. У 20-х роках минулого століття опанували навики водіння та придбала автомобіль.
У 1910 році одружилась з мером міста Віареджо Чезаре Річчоні – тонким знавцем музики та аристократом. Тут купила віллу яку назвала «Соломеа». У 1920 році покидає сцену виступивши на сцені Неаполя в улюблених операх Лорелея» та «Лоенгрін». В січні 1928 року Соломія Крушельницька відбула гастролі США та Канадою. У Нью Йорку, концертному залі «Мекка Темпл, відбувся концерт який завершився співом пісні «Многая літа» та «Ще не вмерла Україна».
Від 1938 року, коли помер чоловік, займалась викладацькою діяльністю, відвідала Галичину звідки не змогла виїхати до Італії.
У післявоєнні роки почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. М.В.Лисенка. Радянська влада забрала у неї все та не бажала давати громадянство, тому дуже бідувала. Тільки на схилі літ, після того як віддала свої італійські статки радянській владі дістала можливість стати громадянкою СРСР та дістала звання Заслуженої діячки мистецтв УРСР. Померла 16 листопада 1952 року і похована на Личаківському кладовищі м.Львів.
Сідоров Аркадій - Відділ еколого-освітньої роботи НПП «Дністровський каньйон». Фото автора.
