КОРОПЕЦЬ

         Селище в Дністровському каньйоні розташоване в місці впадання річки Коропець в Дністер.

    В 1421 році польський король Владислав ІІ Ягайло заклав тут парафіяльний костел це і є перша письмова згадка про Коропець. В 1427 році Коропцю було надано Магдебурзьке право.

         В ХVстолітті часто мінялись власники Коропця.

         17 вересня 1605 року король Александр, після руйнувань містечка турками і татарами, відновив для Коропця Магдебурзьке право. В 1607 році Коропець знову був зруйнований кримськими татарами.

         На початку XVIIстоліття місто належало брацлавському воєводі Стефанові Потоцькому.

В 1672 році Коропець знову спалили турецько-татарської орди, але він і далі належав нащадкам Стефана Потоцького. На початку XIXстоліття Коропцем володіла родина Мисловських гербу Равич, які заложили і збудували парк і в ньому палац. В 1893 році маєток було продано Станіславу Бадені гербу Боньча.

Граф Станіслав Марцін Бадені (1850-1912рр.) в період володіння маєтком в Коропці був з 1883 по 1912 роки депутатом галицького крайового сейму від Бучача та Монастириська, 1895-1901 і 1903-1912 роки маршалком Галицького крайового сейму.

         Один з лідерів станчиків, завзятий ворог панславізму та москофілів. Він являвся прихильником народовців і польсько-української співпраці.

       Після придбання маєтку Станіслав Бадені одразу почав реконструкцію палацу і перетворив його в родинну резиденцію. Новий палац звели в стилі віденського ренесансу. Роботи було завершено в 1906 році. В Першу світову війну в 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено та розграбовано. Та родина Бадені повністю відновила палац. Тільки не вдалося повернути розграбовані цінності.

         Парк Станіслав Бадені розширив до 200гА. Інспектор міських парків, творець Стрийського парку у Львові Арнольд Рьорінг був автором реконструкції.

         Останнім власником парку у Коропці був син Станіслава Бадені Стефан, який прожив тут до 1939 року. Після приходу комуністів змушений був емігрувати в Будапешт.

Крім палацу в Коропці ще можна відвідати церкву Успіння Пресвятої Богородиці 1795 року.

Церкву Отця Миколая.

Костел святого Миколая.