СЕЛО СОКІЛЕЦЬ

         Село Сокілець розташоване у Золотопотіцькій селищній громаді, на високому правому берез річки Стрипа. Відоме приблизно з 1450-х років, як власність родини Потоцьких, зокрема, майбутнього старости генерального подільського Стефана Потоцького гербу Пилава.

         У 1608 році на високій крутій скелі над річкою Стрипа поселились два монахи Методій Жабокрицький та Винидикт Пізель, які прийшли сюди з Красногорського монастиря, що під Києвом і поселилися як пустельники. Невдовзі тут з’явилася церква Покрови Пресвятої Богородиці.

         14 лютого 1609 року на прохання монахів видав їм грамоту і подарував грунт ліс Стефан Потоцький, як засіб для існування. В 1609 році біля церкви вже діяв Василиянський монастир, який проіснував до 1819 року.

         Монастир та церква неодноразово зазнавали нападу та руйнації з боку монголо-татар. На місці монастирської святині, зруйнованої в черговий раз татарами, за наказом та коштом Братславського воєводи Яна Потоцького (сина Стефана Потоцького) було збудовано нову дерев’яну церкву, за одними даними 1631 році, за іншими 1681 (цей рік видряпаний на одному з каменів фундаменту). Цією церквою і сьогодні користуються парафіяни ПЦУ с. Сокілець.

         В церкві встановлено шестиярусний іконостас, виготовлений оо. Василиянами в 1723 році. Тут зберігається старовинне Євангеліє куплене в 1631 році повторно оправлене в 1850 і 1935 роках.

         Поблизу с. Сокілець є також зоологічна пам’ятка природи «Сокілецька колонія чапель», яка займає площу 7 гектарів, та існує близько 80 років. Цю колонію населяють червонокнижні сірі чаплі.