КОМПЛЕКСНА ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ "ШЕРШЕНІВСЬКА СТІНКА"

Україна обов’язково переможе у кровопролитній війні, нав’язаній московитами і стане процвітаючою державою у європейській сім'ї, де ставлення до природних цінностей буде європейським.І оголошення нових заповідних об’єктів тому свідчення.

Наприкінці серпня 2022 р. сесія Тернопільської обласної ради погодила створення низки нових об’єктів.Цей здобуток природоохоронної спільноти став гідною відзнакою 100-річчя з дня народження М.П. Чайковського – фундатора природо-заповідного фонду області.

Сім із новостворених заповідних об’єктів знаходяться у регіоні розташування НПП "Дністровський каньйон". Кожен із нових об’єктів репрезентує якусь частку природної спадщини, що уціліли посеред антропогенно трансформованих ландшафтів. Серед них

Комплексна пам’ятка природи "Шершенівська стінка"

Більче-Золотецька сільська рада, правий стрімкий скелястий схил р. Серет на околиці села Шершенівка, у кв. 1 вид.5-11 Більче-Золотецького лісництва Державного підприємства „Чортківське лісове господарство. Площа 11,10 га

Цінний ландшафт у долині р. Серет, ценози лучно-степових та скельно-осипних угруповань з низкою видів рослин, занесених до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області, рядом інших видів рослинного світу, що мають природоохоронну, еколого-освітню, історико-культурну та естетичну цінність. Місце оселення чисельної ентомофауни.

Скельно-осипна середня частина схилу характеризується значним флористичним різноманіттям. Загальна кількість судинних рослин виявлених під час обстеження схилу налічує 70 видів. Тут зокрема виявлено сеслерію Гейфлера, тонконіг різнобарвний, підмаренник, материнку пухнату, шавлію кільчасту, роман фарбувальний, наперстянку великоквіткову, зіновать), віхалку гіллясту, в’язіль різнобарвний, жимолость пухнасту, бруслину європейську , жостір проносний, ластовень.На цій ділянці виявлено ряд видів занесених до Переліку рідкісних і таких що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області: гадючник звичайний, вишня кущова, тонконіг різнобарвний, аспленій волосовидний, кизильник чорноплідний, сеслерія Гейфлера, стародуб широколистий, маруна щиткова.У південній частині ділянки виявлено рідкісне рослинне угрупування внесене до Зеленої книги України – угруповання формації сеслерії Гейфлерова (Seslerieta heufleranae).

Наверху схилу у північній частині ділянки знаходиться значне за площею угрупування з домінуванням вишні кущової.

Цікавим ботанічним феноменом є сформований на скельно-осипній ділянці локалітет бузку звичайного (Syringa vulgaris). Локалітет перебуває у задовільному стані, багато молодої порослі, минулорічних і свіжо утворених плодів. Він виглядає природним, а не утвореним здичавілими екземплярами. Можна собі уявити як виглядає ця місцина у період цвітіння бузку! Якщо хтось з місцевих жителів має весняне фото стінки – поділіться.

Відносно незначне антропогенне навантаження на цю ділянку визначає багатство фауністичних угруповань насамперед дрібних безхребетних. Для їх вивчення необхідні спеціалізовані дослідження.

Орнітофауна представлена видами деревно-чагарникового комплексу. Тут спостережена вівсянка звичайна, сорокопуд терновий , кропив’янка чорноголова), дрізд чорний, дрізд співочий, вільшанка, зеленяк, коноплянка та інші види.

З верху схилу відкривається мальовнича картина долини річки Серет поблизу сіл Шершенівка та Олексинці. Круті скелясті схили дарують естетичну насолоду туристам водникам, що зрідка сплавляються по річці Серет. Ця новостворена природоохоронна ділянка неодмінно стане предметом гордості для жителів Шершенівки!

Пропонується режим непрямого використання та охорони об’єкта з дозволом використання території в науково-пізнавальних, рекреаційно-туристських та еколого-освітних цілях, інші види використання природних ресурсів (зокрема помірний випас та сінокосіння), які не призводять до знищення природного комплексу, що охороняється.

СЛАВА УКРАЇНІ!!! ГЕРОМ СЛАВА!!!

Олександр Вікирчак – начальник науково-дослідного відділу НПП “Дністровський каньйон”, фото Т. Микитюк, П. Площанського, О. Вікирчака