ОРХІДЕЇ

продовження

Ще однією рідкісною орхідеєю нашого регіону є зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata).

Рослину легко впізнати по двох широких овальних листках, які супротивно розташовані на стеблі на значній відстані від землі. Між листками доволі високо (до 30 см) піднімається тонке стебло, яке закінчується багатоквітковим видовженим суцвіттям.

Життєвий цикл цієї ранньовесняної орхідеї проходить доволі швидко, і на початку літа її вже можна не шукати – надземна частина відімре повністю до наступної весни.

Квіти у зозулиних сліз яйцеподібних (Listera ovata). Непоказні – невеличкі, зеленуваті, проте утворюють багато нектару і саме цим приваблюють чисельних дрібних комах. Форма квітів нагадує падаючі крапельки, що і відбилось у назві рослини.

Булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium) – ще один представник цієї родини. Зростає у хвойних, змішаних та широколистяних лісах, на галявинах та узліссях, на Поділлі дуже часто – зустрічається вздовж лісових стежок. Надає перевагу плодючим ґрунтам з середнім рівнем зволоженості та високим вмістом вапна. Квіти запилюються бджолами та джмелями, нерідко відбувається самозапилення.

До 8 років проросток веде підземний спосіб життя, а потім з’являються відразу 2 – 3 пагони. Зацвітає рослина на 10 – 11 році. Живе рослина близько 50 років. Завдяки мікоризі гриба доросла рослина не надто залежить від фотосинтезу, тому ця орхідея може зростати у дуже затінених місцях, з цієї ж причини можливе існування безхлорофільних особин.

Назва з грецької означає «голова» і «пиляк». Надана через своєрідно розташовані квітки, що стирчать догори пиляками.