Завдяки нашим мужнім воїнам ЗСУ, які борються щоб зупинити геноцид українського народу, працівники Національного природного парку «Дністровський каньйон» мають змогу працювати на екологічному фронті. Війна змінила кожного з нас, але не змінила основне – турботу про природу.
Кожного року, 2 лютого, країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, в тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримки сталого розвитку нашої планети. У цей день 52 роки тому , 2 лютого 1971 року, в іранському місті Рамсар була підписана конвенція, що покликана зберегти водно-болотні угіддя – середовище існування водоплавних птахів, а також джерело накопичення, очищення та постачання прісної води для потреб людства і природних процесів. Вони є найбільш ефективними і найбільш уразливими екосистемами в світі.
Болота і плавні виконують функції «нирок» на Землі. Збиток, заподіяний людиною водно-болотній системі, позбавить її можливості виконувати свою роль системи очищення. Якщо нирки у людини перестають працювати, то людина помирає. Так само і з водно-болотними угіддями, якщо вони зникнуть, то Земля загине. Як реакцію на теперішній стан в Україні, 12 листопада 2022 року на 14-й конференції сторін Рамсарської Конвенції про водно-болотні угіддя, за ініціативи України та 35 держав-співавторів схвалено резолюцію «Відповідь Рамсарської конвенції на надзвичайну ситуацію в екологічній сфері України, пов‘язану з руйнуванням водно-болотних угідь міжнародного значення внаслідок російської агресії».
Національний природний парк «Дністровський каньйон» є природно-заповідною установою, яка має на своїх територіях водно-болотні угіддя. Вони є перлиною нашого краю. Сивочолий Дністер входить до їх переліку. Здавна він є місцем розвитку садівництва, виноградарства, городництва. За час існування річки та Дністровського каньйону на берегах сформувалась характерна флора і фауна, деякі представники якої занесені до Червоної книги України. Тут проживають такі рідкісні види риб як: стерлядь річкова, вирезуб причорноморський, марена звичайна, білоперий пічкур дністровський, чоп звичайний занесений до Європейського Червоного списку.Також долина Дністра є місцем гніздування багатьох птахів. Тут можна побачити чаплю сіру, чепуру велику, баклана великого, крижня, лебедя-шипуна, зрідка лелеку чорного і інших птахів. Дністер є важливою транспортною артерією, джерелом питної та поливної води, середовищем любительського та промислового рибальства і найважливішим місцем туризму та рекреації. Пішохідний, водний, велосипедний туризм, пара- і дельтапланеризм, сплави динамічно розвиваються впродовж багатьох років на річці Дністер. Зберегти можливості нашого краю для наступних поколінь чи не найголовніше наше завдання. І ми з вами теж можемо приєднатися та зробити свій внесок для збереження водно-болотних угідь, якщо ми не будемо засмічувати або розчистимо джерельце чи приберемо берег річки. Україна, як миролюбна країна, використовує свої водні ресурси в мирних цілях спільно з іншими країнами, наприклад з Молдовою. Уряд України розірвав Угоду з рф у сфері водних відносин, така співпраця припинена ще у 2014 році. Українські фахівці не проводять з росіянами жодних спільних дій на транскордонних водних об'єктах та не обмінюються інформацією у цій сфері. «Тепер ми знаходимося по різних берегах та будемо впроваджувати європейські принципи управління водними ресурсами без участі рф. Це не буде просто. Адже ніколи не знаєш, який “подарунок” приготує сусід-вбивця», - повідомив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Пам’ятаймо, що за наші мирні світанки ми повинні завдячувати ЗСУ! Наближаймо Перемогу разом, кожен на своєму фронті!
ㅤ
ㅤㅤㅤСлава Україні! Героям Слава!
ㅤ В.о.директора «НПП Дністровський каньйон»
ㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤㅤ Степан МИРОНЮК
