Щороку восени виникає одна і та ж шкідлива для здоров’я людей ситуація, пов’язана зі спалюванням опалого листя.

Не один десяток років відповідні служби роз’яснюють населенню про небезпеку, яку несе людині та навколишньому середовищу таке «прибирання». Однак, на жаль, до свідомості деяких наших співгромадян достукатися дуже важко, і вулиці населених пунктів області то там, то тут оповиває задушливий дим. Тому ми знову говоримо на цю актуальну тему: чому не можна спалювати опале листя. Зелені насадження є не тільки «легенями» планети, киснем, яким дихає все живе на ній. Вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середовище.

Подібно до фільтрувального паперу, вони затримують на собі величезну кількість забруднювачів. Листя поглинає такі забруднювачі як сірчистий, вуглекислий гази, токсичні метали – свинець, мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо та ін. Внаслідок  відкритого спалювання листя в навколишнє середовище вивільняються часточки твердих речовин, що згоріли, та вуглеводні, в яких містяться отруйні та канцерогенні для людини компоненти. Дим від спаленого листя містить окис вуглецю. Але найголовніше те, що цими шкідливими речовинами дихаємо ми з вами!

При потраплянні в органи дихання мікроскопічні компоненти-забруднювачі можуть дістатися найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Внаслідок вдихання цих часточок можуть виникати респіраторні захворювання, зменшуватися об’єм повітря, що вдихається, та здатність легень використовувати це повітря. Тверді часточки можуть також спричиняти напади астми в деяких людей. Листя за своєю природою вологе, тому переважно воно не горить, а просто тліє, що сприяє вивільненню великої кількості вуглеводнів. Деякі з них - альдегіди та кетони - викликають подразнення очей, носа, горла та легень. Деякі ароматичні вуглеводні є канцерогенними, тобто сприяють виникненню ракових клітин. Окис вуглецю або чадний газ – це невидимий газ, який виділяється внаслідок неповного згоряння. Листя, що спалюється, є одним із джерел утворення викидів окису вуглецю. Чадний газ потрапляє в кров через легені і з’єднується з червоними кров’яними тільцями, через що зменшується кількість кисню, яку можуть отримати червоні кров’яні тільця, та тканин людського тіла. Внаслідок цього можливі запаморочення, головний біль та загострення респіраторних хвороб. Новонароджені, немовлята, літні люди, особи з хворобами серця та хронічними хворобами легень є вразливішими до дії окису вуглецю.

     Альтернативою спалюванню листя є його компостування. Компост може стати у великій пригоді в господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво в саду та на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості. А конкретніше – завдяки компосту поліпшується стан ґрунту, зменшується його ерозія, краще вбирається повітря та вода. Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні ґрунту позбавить від проблеми руйнування ґрунтової кірки після кожної зливи. Компост або мульча з нього утримають у ґрунті вологу надовго. навіть у найспекотніші дні . забезпечують збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Завдяки внесенню компосту пригнічується розвиток бур’янів, поліпшується температурний режим ґрунту, «кормова база» для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.