Весною в природному середовищі починаються активні процеси відродження, розвитку та відтворення всього живого і від того, як вони пройдуть залежить їх майбутнє. Цей репродуктивний період року є найважливішим та найбільш вразливим у житті більшості риб, які мешкають в наших водоймах. Нерест – надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм, у цей час вони стають вразливими і безпомічними. І їм як ніколи потрібен спокій та затишок.
У водоймах Національного природного парку «Дністровський каньйон» налічується близько 40 видів риб, із них ряд видів занесених до Червоної книги України. З метою збереження середовища і умов відтворення водних біоресурсів на території Парку з 01 квітня по 10 червня встановлено весняно-літню заборону на лов риби. Водні об’єкти, на час нересту оголошуються нерестовищами. В цей період заборонено проведення у водних об’єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові роботи, пересування всіх плавучих засобів, крім плавзасобів спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів, проведення змагань з рибальства, тощо.
На водоймах Парку в нерестовий період дозволено любительський лов риби з берега однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом на спеціально визначених ділянках:
- р. Дністер – в межах населених пунктів Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Монастирського районів Тернопільської області, крім лівого берега с. Городок Заліщицького району, в межах іхтіологічного заказника місцевого значення «Городоцько- Добровлянський»;
- р. Серет – (Касперівське водосховище) в межах баз відпочинку «Росинка», «Колиба»;
- р. Стрипа – в межах населених пунктів Бучацького району;
- р. Збруч – в межах с. Окопи Борщівського району.
Звертаємо увагу, що за порушення режиму охорони водних живих ресурсів, винні особи притягуються до адміністративної відповідальності за статтею 91 Кодексу України про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (153-408 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
А також за грубе порушення правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову (електроловильних систем (електровудка), колючих знарядь лову, монониткових (волосінних), а також інших засобів заборонених законом, винні особи несуть адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340- 680грн.).
Якщо внаслідок незаконного добування риби заподіяно істотну шкоду, винні особи несуть кримінальну відповідальність за статтею 249 Кримінального Кодексу України, караються штрафом від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700-3400грн.) або обмеження волі на строк до 3-х років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Крім цього, винні особи відшкодовують шкоду за незаконну добуту рибу незалежно від її розміру за одну особину: сом – 752грн., судак – 903грн., щука – 602грн., білий амур, товстолобик – 451грн., лящ – 301грн., сазан, рибець звичайний, підуст – 602грн.,карась сріблястий – 30грн., окунь звичайний, йорж звичайний, краснопірка – 141грн.
За незаконну добуту рибу занесену до Червоної книги України: осетроподібні – 48 тис. грн.., ялець звичайний – 330грн., вирезуб причорноморський – 10 тис. грн., марена звичайна – 330грн., йорж носар – 165грн.
Збереження рибних ресурсів справа кожного і тільки від усіх нас – природоохоронних, рибоохоронних, правоохоронних установ, громадських організацій, небайдужих та свідомих рибалок, користувачів водних об’єктів, кожного громадянина залежить як пройде нерест у 2017 році!
