2 лютого світова екологічна спільнота відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. Тема цьогорічного Всесвітнього дня водно болотних угідь – «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих». Адміністрація НПП «Дністровський каньйон» сприяє поширенню знань про ці природні комплекси та необхідності їх збереження та охорони.
Рамсарська конвенція (1971) декларує основні аргументи важливості водно- болотних угідь для забезпечення нашого майбутнього.Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів.
Водно-болотні угіддя НПП Дністровський каньйон представлені струмками, ріками, болотами, водосховищами. 88% ВБУ НПП “ Дністровський каньйон” – це ріки Дністер та його ліві притоки всього 2200 га або 20% території Парку. Вони важливі для забезпечення регіону прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів; мають значні рекреаційні ресурси, зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу; є місцем видобутку піщано-гравійної суміші. Саме цей останній вид діяльності як і реалізація проекту будівництва каскаду ГЕС на річці Дністер становить основну загрозу стабільності рік як цілісних екосистем.
Коли йде мова про роль ВБУ у збереженні біорозмаїття насамперед на увазі мають їх значення для збереження водоплавних птахів. Роль середнього Дністра у цьому відношенні своєрідна. Вздовж Дністра пролягають міграційні шляхи перелітних птахів.
З другої половини грудня працівниками НПП «Дністровський каньйон» проводиться облік чисельності зимуючих водоплавних птахів. Такі дані конче потрібні для розробки природоохоронних заходів.Звичайним птахом на Дністрі є чапля сірі, чапля біла (чепура біла), крижень або дика качка. Зима 2016-2017 років запам’ятається тим, що у вільних від криги місцях можна бачити лебедя шипуна. Цей птах ніби зійшов до нас із легенд і переказів. Коли король Баварії Людвіг ІІ будував в кінці ХІХст. замок Нойшванштайн або свою «Лебедину пісню» близько Мюнхена, то звелів в декількох залах зокрема в «Співочому», передати в картинах мотиви навіяні Ріхардом Вагнером та оперою «Лоенгрін» зокрема сагу про Парсіфаля де лебідь виконує роль добра. Мотиви досконалого балету «Лебедине озеро» П.І.Чайковського теж навіяні цих чудовим птахом та казковим замком і природою яка його оточує.
Групи цих величних птахів помічені на Дністрі в районі села Іване-Золоте, Синьків, міста Заліщики.
Нагадуємо, що лебідь-шипун перебуває під охороною Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернської та Бонської конвенції та Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. Птах може бути закільцьований. Це цінна інформація яка дає можливість визначити шлях пересування птахів. На лапах декількох особин помічені кільця орнітологічної станції м. Гданськ та Краків (Польща). Лебідь-шипун харчується рослинною їжею і годується протягом усього дня. Він знаходить їжу в основному під водою, де поїдає різні частини водних і болотяних рослин і навіть вириває їхні корінці. Шукаючи їжу, птахи занурюють голову на довгій шиї під воду і обстежують дно. Вони можуть дістати рослини, що ростуть на глибині до одного метра. Іноді лебеді-шипуни також виходять на сушу, де поїдають траву, інші рослини і колоски зернових. Як виняток, вони поїдають дрібну рибу, жаб або комах. У парках та інших людних місцях люди підгодовують їх хлібом. В таких місцях хліб складає основну частину раціону цих птахів. Гніздуватись птахи починають навесні в квітні тоді коли на водоймах ще є крига. Тому хочемо ще раз наголосити – для доброї і безпечної зимівлі усім водоплавним птахам потрібні вільні від криги водотоки і водойми. Це створює безпеку та найкращі умови для харчування. В сильні морози птахи вилазять на кригу та згортаються клубком. Екстремальних умов не бояться.Легко стають на крило у пошуку нових місць багатих їжею. У місця їх перебування спостерігається паломництво батьків із дітьми. Кожен хоче помилуватись видовищем, зробити фото на пам’ять а разом із тим погодувати. Чи потрібно їх годувати? Ми схильні радити – ні.
Різноманітний світ природи. Маєм насолоджуватись тим що нас оточує. Рівновагу легко порушити а відновити ой як не просто. Природа не прощає бездумних кроків. Маєм їх зважувати.
