НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК

"ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН"

shop-ad

Затверджено наказом Міністерства охорони

навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України

від 01.07.97 р. N 105 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 серпня 1997 року за N 358/2162

ПОЛОЖЕННЯ

про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України

1. Організація діяльності наукових відділів

1.1. Основною формою узагальнення результатів наукових досліджень заповідників та національних природних парків є їх «Літопис природи», який ведеться відповідно до затверджених методичних посібників, інструкцій та рекомендацій. В «Літопис природи» подаються основні дані про календар природи, фізико-географічні умови, рослинний і тваринний світ, антропогенний вплив на природно-заповідну територію (далі — ПЗТ). Окремим розділом також подається характеристика досліджень за іншими темами. «Літопис природи» передбачає і додатки.

1.1.1. «Літопис природи» — є головною науковою темою, яка ведеться постійно, а результати досліджень щорічно оформляються у вигляді окремих томів. «Літопис природи» підлягає реєстрації в УкрІНТЕІ.

1.1.2. Кожний том «Літопису природи» затверджується директором природно-заповідної установи (далі — ПЗУ). Оригінал зберігається в ПЗУ, а копії до 1 травня поточного року надсилаються до центрального органу виконавчої влади, яким вони підпорядковані, а також до Головного управління національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України (далі — Головне управління), на яке в особі Мінекобезпеки України покладено функції координації та забезпечення формування науково-технічної політики у заповідній справі (постанова КМУ від 13.03.95 N 170 «Про Положення про Головне управління національних природних парків та заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України»).

1.2. Крім «Літопису природи», ПЗУ зосереджують свою наукову діяльність на розробці спеціальних тем, пов’язаних з кадаструванням біорізноманітності та земель, їх моніторингом та екологічним прогнозуванням. Актуальною має бути розробка наукових основ охорони, відтворення і використання біорізноманітності, а також особливо цінних природних комплексів та об’єктів. Це є основні пріоритетні напрями.

1.2.1. У рамках пріоритетних напрямів наукові відділи розробляють довгострокові теми та програми, які погоджуються науковими кураторами ПЗУ і затверджуються НАНУ та Мінекобезпеки України. Мінекобезпеки України може доручити затвердження наукових тем Головному управлінню. Для тих ПЗУ, котрі не відносяться до НАНУ та Мінекобезпеки України, теми і програми також затверджуються відомством, якому вони підпорядковані. Наукова тема може бути також частиною регіональних або загальнодержавних екологічних наукових програм.

1.2.2. На основі програм і тем розробляються щорічні робочі плани, а також плани науково-технічних заходів, за якими передбачається втручання у заповідний режим у наукових цілях, і у зв’язку з цим погоджуються Головним управлінням. Втручання визначається як дії, які спричиняють деградаційні зміни в екосистемах. Інші дії, котрі не можуть мати суттєвих наслідків (взяття проб |ґрунту чи підстилки в незначних об’ємах, відлов комах для колекції, збір рослин для наукового гербарію, крім рідкісних видів, тощо), можуть здійснюватися на підставі дозволів чи рішень вчених або науково-технічних рад (далі — Рада).

1.2.3. Внесення змін до програм та тем допускається лише за згодою затверджуючих сторін при наявності мотивованого обґрунтування і рішення Ради ПЗУ.

1.2.4. При формуванні бюджету ПЗУ на наступний рік фінансування наукової діяльності передбачається: а) на ведення «Літопису природи» — за рахунок коштів відомства, якому підпорядкована ПЗУ; б) на виконання наукових тем, які є частинами екологічних наукових програм різних рівнів — за умови надання гарантій фінансування цих робіт організаціями, котрі є головними виконавцями програм; в) на виконання інших наукових тем — за умови гарантій їх фінансування установами, які затверджують план науково-дослідних робіт (далі — НДР) ПЗУ.

1.3. Наукові відділи ПЗУ мають право виконувати або брати участь у виконанні НДР на замовлення своїх центральних органів виконавчої влади, установ НАНУ, наукових кураторів, інших установ і організацій на договірній основі, разом з якими можуть створювати спільні навчально-науково-виробничі комплекси.

1.3.1. Планування договірних НДР та звітність по них здійснюється у відповідності з програмами НДР ПЗУ або визначається умовами договорів.

1.4. За результатами виконання тем готуються заключні звіти, які проходять офіційне рецензування і оформляються у відповідності з ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Копії звітів надсилаються сторонам, що затверджують їх.

1.5. Про підсумки науково-дослідної, еколого-освітної та в цих аспектах міжнародної діяльності в кінці кожного року ПЗУ інформують свої центральні органи виконавчої влади та Головне управління за схемами (додатки NN 1, 2).

2. Вчена та Науково-технічна ради

2.1. Вчена та Науково-технічна ради ПЗУ створюються відповідно до статі 42 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі — ПЗФ). Рада є колегіальним органом, який вирішує складні наукові і науково-технічні проблеми, сприяє участі наукової та науково-технічної та природоохоронної громадськості в управлінні науковою, еколого-освітньою і науково-організаційною діяльністю ПЗУ. Вона готує рекомендації щодо основних питань планування, виконання, фінансування, кадрового і матеріально-технічного забезпечення ПЗУ.

2.2. Положення та персональний склад Ради за поданням директора ПЗУ погоджуються Головним управлінням і затверджуються відомством, якому підпорядкована ПЗУ.

2.3. Персональний склад Ради строком на три роки формується з провідних науковців та фахівців у природоохоронній, еколого-освітній, рекреаційній галузях. Головою Ради є директор ПЗУ. Він визначає двох заступників та ученого секретаря з числа компетентних та високої кваліфікації спеціалістів. Перший заступник представляє ПЗУ, другий — наукового куратора. Обов’язки голови в разі його відсутності виконує один із його заступників. Чисельність Ради може бути не більшою 25 осіб.

2.4. Для попереднього розгляду проектів НДР можуть створюватися постійні (або тимчасові) комісії, перелік і персональний склад яких затверджуються Радою. Для оперативного реагування Рада може створювати бюро.

2.5. Рада має право розглядати:

  • науковий профіль, особливості, перспективи і напрями розвитку наукових досліджень, а також природоохоронної, еколого-освітньої, рекреаційної та господарської діяльності;
  • програми, теми, науково-технічні плани і звіти НДР наукових відділів, окремих співробітників та річні звіти своєї діяльності;
  • питання видання наукових праць, матеріалів нарад, семінарів, конференцій тощо;
  • наукові доповіді та практичні рекомендації з питань заповідної справи;
  • госпдоговірні теми та на конкурсній основі їх виконавців;
  • питання підготовки і підвищення кваліфікації наукових кадрів, направлення в аспірантуру, підготовки дисертацій;
  • питання атестації наукових співробітників;
  • звіти співробітників про наукові відрядження за кордон;
  • проекти організації ПЗТ та охорони природних комплексів, результати лісовпорядкувальних та землевпорядкувальних робіт;
  • внутрішньодержавне (галузеве і міжгалузеве) та міжнародне співробітництво з питань заповідної справи;
  • проблеми ефективності методів охорони ПЗТ, пропозиції про вдосконалення засобів охорони ПЗТ;
  • питання функціонування Музею природи;
  • проекти планів матеріально-технічного та фінансового забезпечення наукових досліджень;
  • клопотання про присвоєння працівникам почесних звань та нагород.

2.6. Засідання Ради доцільно проводити щоквартально, але не рідше ніж два рази на рік.

2.7. Рішення Ради приймається відкритим голосуванням, якщо вона не прийняла рішення про таємне голосування.

2.7.1. Рада має право приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менш як 1/2 її облікового складу, за винятком випадків розгляду кадрових питань, де є обов’язковою присутність 2/3 складу Ради. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало понад 50% присутніх членів.

2.7.2. Рішення Ради оприлюднюється в ПЗУ, а основні його положення вступають в силу шляхом видання наказів директора і підлягають обов’язковому виконанню всіма працівниками ПЗУ. Основні положення рішення Ради визначаються її головою.

2.7.3. Засідання Ради організовується за запрошеннями її членів не пізніше ніж за два тижні до його початку, оформляється протоколом, який підписує головуючий та учений секретар. Витяг із протоколу оформляється на бланку Ради, завіряється ученим секретарем. Підписи засвідчуються печаткою ПЗУ. Копії рішення Ради представляються до центрального органу виконавчої влади, якому підпорядкована ПЗУ, та Головного управління у двотижневий строк з дня проведення засідання.

2.7.4. Директор ПЗУ у випадку незгоди з рішенням Ради зобов’язаний негайно інформувати центральний орган виконавчої влади, якому підпорядкована ПЗУ, та Головне управління про суперечності, підтвердивши це протоколом засідання Ради, і звернутися з клопотанням про надання допомоги у вирішенні спірного питання. Остаточним у цьому випадку є спільне рішення сторін, які розглядають це клопотання.

3. Наукове кураторство

3.1. Науковим куратором є науково-дослідна установа чи вищий навчальний заклад, що знаходяться в регіоні розташування ПЗУ, або ті, які є близькими за науковим профілем і які мають значний досвід та традиції проведення досліджень на даних ПЗТ. Присвоєння статусу наукового куратора здійснюється за згодою ПЗУ.

3.2. ПЗУ можуть мати наукових консультантів із числа провідних вчених держави, які за згодою затверджуються наказом директора. Науковий консультант є координатором наукових досліджень ПЗУ. Повноваження і завдання наукового консультанта на період виконання ним цих обов’язків погоджуються Радою установи, в якій він працює.

3.3. Науковий куратор затверджується Мінекобезпеки України за погодженням НАН України та поданням Ради, а для біосферних заповідників також за згодою Національного комітету України по програмі ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Поточний перелік наукових кураторів додається і вважається затвердженим разом з цим Положенням (додаток N 3).

3.4. Обов’язки наукового куратора:

  • надавати науково-методичну допомогу при здійсненні наукової, еколого-освітньої, природоохоронної та іншої діяльності;
  • консультувати дирекцію щодо перспектив розвитку наукових та науково-технічних робіт, а також персонального складу Ради, розглядати звіти про наукову, науково-технічну роботу;
  • сприяти опрацюванню фактичного матеріалу досліджень за програмою «Літопис природи» і створенню бази даних;
  • готувати на договірній основі висококваліфіковані наукові кадри;
  • надавати допомогу у підвищенні та перекваліфікації наукових, еколого-освітніх кадрів та служби охорони;
  • поліпшувати науково-видавничий рівень діяльності ПЗУ.

3.5. Права наукового куратора:

  • проводити дослідження на відповідній ПЗТ;
  • отримувати за існуючим порядком пріоритетний дозвіл на використання лімітів природних ресурсів у наукових цілях;
  • претендувати на цільове фінансування ПЗУ чи фінансування Головним управлінням;
  • користуватися науковими фондами та бібліотекою ПЗУ чи Головного управління.

3.6. ПЗУ укладають із науковим куратором окремі угоди про співробітництво, в яких детально відображаються питання взаємодії та обов’язки сторін.

3.7. Зміна наукового куратора відбувається за клопотанням Ради до сторін, які затверджують та погоджують його. Пропозицію до Ради про цю зміну мають право вносити як ПЗУ, так і безпосередньо науковий куратор.

4. Порядок взаємодії заповідників і національних природних парків України з науковими організаціями та спеціалістами з питань проведення НДР на ПЗТ

Важливою умовою проведення НДР сторонніми організаціями і окремими спеціалістами на ПЗТ є незаперечне дотримання ними норм природоохоронного законодавства, положень та інших інструктивних документів, що регламентують діяльність ПЗУ. З метою уникнення ускладнень у взаємовідносинах ПЗУ з науково-дослідними організаціями на час проведення ними наукових польових досліджень на ПЗТ і дотримання норм режимів охорони екосистем встановлюється наступний порядок взаємодії:

4.1. Видача дирекціями перепусток науковим організаціям та спеціалістам на проведення НДР здійснюється на підставі їх договору з ПЗУ про наукове, творче співробітництво, спільної планової чи госпдоговірної теми або дозволів. Для видачі перепусток фізичним особам, необхідна їх участь у одній із тем, які виконують ПЗУ, або тимчасова угода з директором ПЗУ.

4.2. Науково-дослідні установи і вузи, які планують працювати на ПЗТ за самостійними темами, повідомляють Головному управлінню запроектовану тему досліджень та у зв’язку з цим передбачуваний обсяг відчуження природних ресурсів, після чого вони отримують у Головному управлінні дозвіл на проведення досліджень.

4.3. Науково-дослідна організація, яка працює за самостійними темами, після отримання дозволу подає заявку і узгоджує з ПЗУ програму сезонних досліджень, склад виконавців, а в разі відчуження природних ресурсів у наукових цілях — і методику досліджень. Дирекції цих установ входять з клопотанням про затвердження лімітів у наукових цілях до Мінекобезпеки України.

4.4. Для отримання ліміту на відчуження природних ресурсів ПЗТ, яке передбачене планами наукових тем, необхідно мати рішення Ради науково-дослідної установи, де виконується НДР, а також Ради ПЗУ. На основі цих рішень затверджуються ліміти на використання природних ресурсів ПЗТ у наукових цілях. Процедура отримання лімітів передує початку сезонних польових досліджень. Вилучення природних ресурсів здійснюється за дозволами, які видаються Держуправліннями екобезпеки областей.

4.5. Про результати сезонних наукових досліджень сторонні організації повідомляють ПЗУ до 1 грудня у вигляді письмового звіту або в строки, обумовлені договором. В разі недотримання таких умов, ці організації не допускаються у наступному сезоні до досліджень на ПЗТ.

4.6. Відомості про НДР, які проводилися сторонніми організаціями або фізичними особами протягом року, в обов’язковому порядку включаються у річні і поточні звіти ПЗУ.

4.7. Госпдоговірні наукові теми, строк дії яких перевищує один рік, ПЗУ, як виконавець, узгоджує з Головним управлінням.

Додаток N 1
до Положення про наукову діяльність заповідників
та національних природних парків України

Схема представлення щорічної інформації про підсумки науково-дослідної діяльності заповідників та національних природних парків України

1. Штати наукового відділу

1.1. Список всіх співробітників, для яких вказується спеціальність, науковий ступінь, знання іноземних мов.

1.2. Використання робочого часу науковими співробітниками (польові, наукові відрядження, камеральні роботи тощо).

1.3. Підвищення кваліфікації наукових співробітників і науково-технічного персоналу.

2. Науково-дослідна робота

2.1. Літопис природи: готовність чергового тому, основні розділи, проблеми виконання.

2.2. Виконання плану науково-дослідних бюджетних робіт (назва теми, коротка характеристика стану виконання робіт, отримані планові і позапланові результати, новизна).

2.3. Роботи за госптемами та угодами про науково-творче співробітництво, що виконуються на ПЗТ (назва угоди, замовник-виконавець, короткий зміст і результати досліджень).

2.4. Видання

2.4.1. Здано до друку монографій, збірників, наукових статей, тез (їх перелік, куди здано, короткий зміст для збірників і монографій).

2.4.2. Питома вага поданих публікацій на одного наукового співробітника.

2.4.3. Вийшло з друку публікацій (за кордоном, державні видання, місцеві видання, перелік публікацій).

2.4.4. Відомості про наукового співробітника, який опублікував найбільшу кількість робіт (посада, науковий ступінь, стаж наукової роботи тощо).

2.4.5. Кількість і назва дисертацій (представлених до захисту або захищених).

2.5. Розроблені природоохоронні рекомендації (навести їх перелік і назву організації, якій передано).

2.6. Формування фондів наукових матеріалів (поповнення гербарних і колекційних матеріалів, фенотек, ценотек тощо).

2.7. Участь наукових відділів у проведенні екологічних експертиз.

3. Науково-технічні заходи

3.1. Наявність і характеристика діяльності стаціонарів, метеостанцій, гідропостів, станцій фонового моніторингу тощо.

3.2. Мережа наукових полігонів (постійні пробні площі, стаціонари, профілі, трансекти, маршрути, пункти спостереження) у вигляді уніфікованого реєстру науково-дослідних об’єктів, який повинен включати: картосхеми, короткий опис, мету закладки.

4. Біотехнічні заходи

4.1. Заходи по відновленню порушених екотопів, біоценозів, популяцій диких тварин і рослин.

4.2. Регулювання в установленому порядку чисельності диких тварин (відстріл, відлов, розселення).

4.3. Кільцювання і мічення тварин, репатріація видів рослин і тварин.

4.4. Утримання диких тварин у вольєрах.

4.5. Робота на експериментальних розсадниках.

5. Діяльність рад

5.1. Відповідність плану роботи.

5.2. Рішення, звернення, погодження.

5.3. Аналіз виконання рішень.

6. Фінансування, приладне та господарське забезпечення НДР

7. Висновки, недоліки, пропозиції (узагальнює заступник директора з наукової роботи)

Додаток N 2
до Положення про наукову діяльність заповідників
та національних природних парків України

Схема надання щорічної інформації з еколого-освітньої та міжнародної наукової діяльності заповідників і національних природних парків України

1. Наявність відділу з екологічної освіти та міжнародних зв’язків

1.1. Укомплектованість штатів відділу відповідними спеціалістами на початок і кінець року; зміни, що відбулися протягом року, переміщення у штатах; наявність спеціалістів, які вільно володіють іноземними мовами (вказати якими).

1.2. Підвищення кваліфікації співробітників відділу.

2. Еколого-освітня та організаційна робота

2.1. Чи виконує ПЗУ еколого-освітні програми (якщо так, то вказати назву, строки, фінансування).

2.2. Співпраця з різними установами та організаціями (наявність спільних програм, проектів, угод, планів-заходів):

* 2.2.1. Міносвіти та його місцеві органи, інші відомства.

(* Трицифрові позиції мають пояснювальне значення)

2.2.2. Держуправліннями екобезпеки в областях.

2.2.3. Установами ПЗФ та історично-культурної спадщини.

2.2.4. Навчальними закладами (університети, інститути, ліцеї, школи, дитячі садки).

2.2.5. Громадські організації екологічного спрямування (перелік громадських організацій екологічного спрямування у вашому регіоні).

2.3. Масові еколого-освітні заходи:

2.3.1. Семінари, науково-практичні конференції (рівень: міжнародні, республіканські, регіональні): тема, місце проведення, організатори, учасники, скільки зроблено доповідей).

2.3.2. Організація та проведення екологічних вечорів, диспутів, днів екології: «Всесвітній день охорони природи», «Міжнародний день Землі», «Міжнародний день збереження біорізноманітності».

3. Інформаційно-видавнича та пропагандистська діяльність

3.1. Підготовлено:

3.1.1. До друку, в які видання.

3.2. Видано:

3.2.1. Перелік назв праць та видань.

3.3. Виступи по радіо, на телебаченні.

3.4. Кількість лекцій, бесід, контингент слухачів, назва установи, де прочитано лекцію.

3.5. Кількість екскурсій та контингент екскурсантів.

4. Діяльність музею природи

4.1. Характеристика музею (назва, кількість працівників, кількість експонатів, надходження, обмін).

4.2. Кількість працівників та число відвідувачів.

5. Діяльність бібліотек, наукових архівів.

5.1. Характеристика, кількість працівників, поповнення бібліотеки, загальна кількість екземплярів.

5.2. Науково-популярне кіно, телефільми, відеотеки, фототеки, фотоальбоми, екофотостенди.

6. Учбова, науково-дослідна, практична та методична робота з учнівською та студентською молоддю.

6.1. Визначення тематики досліджень, курсових та дипломних робіт (перелік, місце проведення).

6.2. Проведення екологічних олімпіад та практичних занять (перелік, кількість, місце проведення).

6.3. Екологічні тематичні експедиції та літні табори (організатори, кількість учасників, місце проведення, тематика).

6.4. Відкриття екологічних стежок.

6.5. Організація «зелених шкіл», проведення екологічних ігор.

6.6. Виробнича практика студентів та школярів (назва вузу, школи, кількість практикантів, тематика).

6.7. Розробка методичних рекомендацій та учбових програм.

6.8. Методична допомога в обладнанні природничих кабінетів (країнознавства, ботаніки, орнітологічних кабінетів тощо).

6.9. Організація екологічних гуртків:

6.9.1. Організація етнокультурної роботи (секцій, гуртків народних ремесел, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки, гончарства, декоративного розпису, в’язання гачком та інше).

6.9.2. Організація квітково-декоративних секцій (квітникарі, квітникарі-аранжувальники, мистецтво аранжування, любителі зеленої архітектури, флористи, кактусоводи і т. д.).

6.9.3. Вивчення історико-архітектурних об’єктів.

7. Міжнародне співробітництво

7.1. Міжнародні наукові програми, гранти, проекти (стан виконання, наукові консультанти, результати, спільні видання).

7.2. Міжнародні угоди (країна, тема, стан, робоча група).

7.3. Відрядження (мета, куди, результат, пропозиції).

7.4. Закордонні відвідувачі (країна, мета, результат).

7.5. Міжнародні екологічні організації (фонди, асоціації, клуби тощо):

7.5.1. Із них зарубіжні.

8. Шляхи вдосконалення методичної роботи

9. Бюджетне та небюджетне фінансування

10. Висновки, недоліки, пропозиції (узагальнює заступник директора з НДР)

Код нормативного акта: 3457/1997