Цьогоріч виповнюється 90 років з часу виходу праці польського біолога Вацлава Гаєвського (1911 - 1997) "Залишки первісної рослинності в долині Дністра”. Стаття була опублікована в 11 номері журналу “Охорона природи” у 1931 році . З текстом статті. Gajewski W. Szczatki flory pierwotnej w jarze Dniestru. Ochrona Przyrody, r.11,Kracow,1931 можна ознайомитись за посиланням https: //www.sbc.org.pl/dlibra/publication/285592/edition/270164
Флористичне багатство Придністер’я здавна привертали увагу природодослідників. Більш-менш систематичні дослідження розпочинаються у ХІХ ст.. працями В.Бессера та його учня А. Андржейовського. Ці вчені , а також їх послідовники впродовж ХІХ – початку ХХ століть описали з наших країв десятки нових видів рослин, невідомих до того світовій ботаніці.
Проте у більшості праць цього періоду долина Дністра у межах теперішньої Тернопільської області згадується лише як частина більш широкого регіону - Поділля загалом. Згадана стаття В. Гаєвського має чітку територіальну прив’язку до урочищ Заліщанщини та Борщівщини і повністю присвячена проблемам збереження їх ботанічної унікальності.”Флора Дністровського яру зникає з тривожним темпом. На кожному кроці ви знайдете все більше абрикосових садів та виноградників, які швидко і остаточно витіснять первинну рослинність з її небагатьох місць” – пише учений (на той момент ще студент Варшавського університету). І далі: “Нинішній момент вирішить майбутнє тих залишків первинної рослинності, які ще збереглися у Дністровському яру. Якщо вони зараз не будуть взяті під охорону, якщо їх негайно не вилучити з територій, які розглядаються для створення виноградників, то через кілька років у Дністровському яру не буде нічого, що варто було б охороняти”.
У цій праці Гаєвський наводить описи локалітетів ендемічних, реліктових та інших раритетних видів на 13 відтинках долини Дністра від Жежави (поблизу села Зелений Гай на північному заході до гирла річки Збруч на південному сході).
У 20-их – 30-их роках минулого століття у тодішній польській державі завдяки ініціативі громадських і наукових діячів набирав обертів природоохоронний рух. В грудні 1919 р. при Міністерстві освіти Польщі створена Тимчасова комісія з охорони природи на чолі з відомим діячем професором В. Шафером. В 1926 р. її реорганізовано в Державну раду з охорони природи, а 1934 р. з її ініціативи президент Польщі підписав закон про охорону природи. Це здало змогу створювати природоохоронні об’єкти.
Описи Гаєвського фактично являли собою готові наукові обґрунтування для оголошення перших природоохоронних резерватів у Придністер’ї. У 30-их роках ХХ ст. в урочищах, описаних Гаєвським, було створено ряд заповідних об’єктів: степовий резерват «Колодрібка» під Заліщиками, лісовий резерват «Глоди» над Дністром, степовий резерват в Обіжеві під Заліщиками, лісостеповий резерват «Жижава».
З 1940 по 1960 роки відбувся занепад заповідної справи. Більшість природоохоронних об’єктів дуже постраждали під час воєнного і післявоєнного лихоліття, інші були ліквідовані взагалі 29.08.1951 р. після підписання Сталіним постанови № 3192 «Про заповідники». Всього тоді було забрано 60% заповідної площі. У тому числі перестали існувати заповідні об’єкти поблизу с. Колодрібка площею 100 га, флористичним різнобарв’ям яких свого часу захоплювався В. Гаєвський. І лише у 1974 році частина урочища на площі 16 га знову набула природоохоронного статусу як ботанічна пам’ятка природи державного значення ”Урочище “Глоди””.
У другій половині ХХ ст.. дністровські стінки , описані у роботі В. Гаєвського, одна за одною отримують юридичний захист , бо стають територіями природно-заповідного фонду. Непересічна заслуга в цьому пристрасного захисника природи Тернопілля Миколи Чайковського. Гадається саме описи Гаєвського лягли в основу наукового обґрунтування нових об’єктів ПЗФ. З 2010 року 12 із 13 описаних Гаєвським відтинків входять у межі Національного природного парку “Дністровський каньйон”.
Завдяки наведеним картосхемам ця праця полегшує сучасні ботанічні дослідження схилів Дністерського каньйону. Так у 2021 році орієнтуючись на вказівки з цієї праці працівникам науково-дослідного відділу НПП “Дністровський каньйон” вдалось відшукати в урочищі Жежава популяцію загадкового виду – гадючої цибульки гроно видної. А попереду ще багато роботи, бо далеко не всі вказівки Гаєвського встановлені, незрозумілі тенденції динаміки, невідомий сучасний стан локалітетів. А без цього неможливо розробити дієву систему збереження всього цього ботанічного різноманіття для майбутніх поколінь .
